- бурлакувати
- -у́ю, -у́єш, недок.1) заст. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.).2) Бути одиноким, несімейним.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бурлакувати
Смотреть что такое "бурлакувати" в других словарях:
бурлакувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пробурлакувати — у/ю, у/єш, док. 1) заст.Бурлакувати (у 1 знач.) якийсь час. 2) Бурлакувати (у 2 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
бурлакування — я, с. Дія за знач. бурлакувати … Український тлумачний словник
бурлачити — чу, чиш, недок. Те саме, що бурлакувати … Український тлумачний словник
волоктися — очу/ся, о/чешся і розм. волікти/ся, ічу/ся, іче/шся; мин. ч. волі/кся, волокла/ся, волокло/ся і волікла/ся, волікло/ся; недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) розм. Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості … Український тлумачний словник
побурлакувати — у/ю, у/єш, док. Бурлакувати якийсь час … Український тлумачний словник
блукати — 1) (рухатися без певної мети чи напрямку), тинятися, вештатися, сновиґати, плентати(ся), шастати, швендяти(ся) 2) (ходити / їздити по світу, часто змінюючи місце перебування), мандрувати, кочувати, волочитися, волоктися, віятися, никати, тинятися … Словник синонімів української мови
тулятися — тулямся, ляшся, Вр. Бурлакувати; вести життя в одиночку, не мати даху над головою … Словник лемківскої говірки
